вівторок, 22 травня 2012 р.

Вік матері за черговістю та інтергенетичні інтервали в Європі та Україні

У попередньому розділі ми проаналізували повікові коефіцієнти народжуваності у країнах Європи. Для подальшого аналізу трансформації вікової моделі народжуваності у країнах Європи, розглянемо динаміку середнього віку матері при народженні дитини по черговості народження в деяких країнах Європи (рис. 1.). 

clip_image002clip_image004
Перша черговість                   Друга черговість
clip_image006clip_image008
Третя черговість                 Четверта черговість

Рис. 1. Динаміка середнього віку при народженні за черговістю народжень в дітях у деяких країнах Європи, роки
* розраховано на основі Eurostat, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu

Найбільш пізні народження спостерігаються в Іспанії, це стосується усіх черговостей. У Франції та Швеції показники віку в дещо нижчі, але не набагато. Динаміка значень показника схожа в цих трьох країнах, але у Франції він повільніший: якщо на початку 1990-х рр. середній вік народження усіх черговостей був набагато вищим, ніж у Швеції, то протягом останнього десятиліття він має дещо менші значення. Найбільш помітна різниця у віці при народженні дітей третьої черговості, тут Франція помітно нижче Іспанії та Швеції. Це можна віднести до наслідків сімейної політики країни і впроваджуваної тривалий час спрямованості на трьохдітну сім’ю, французи швидше за інших європейців погоджуються на народження третьої дитини. Примітно також, що Іспанія – країна з найнижчою народжуваністю серед представлених – характеризується найпізнішими народженнями. Найбільш інтенсивне зростання середнього віку спостерігалось в Угорщині при народженні дітей першої черговості, і в деякій мірі – другої. Аналогічна картина має місце і в Україні – помітне зростання віку при народженні дітей першої та другої черговості, та менш інтенсивне, але чітко помітне зростання для більш високих черговостей. Можна говорити, що зростання віку при народженні триватиме й далі, оскільки помітно, що народжуваність в Україні повторює з деяким відставанням тенденції, які мають місце в інших країнах.

На основі цих даних розрахуємо інтервали між народженнями дітей першої та другої, і другої та третьої черговостей (рис. 2.1, 2,2).

clip_image010
Рис. 2.1. Інтервал між народженням першої та другої дитини в деяких країнах Європи 1989-2007 рр.
* розраховано на основі Eurostat, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu

clip_image012
Рис. 2.2. Інтервал між народженням другої та третьої дитини в деяких країнах Європи у 1989-2007 рр.
* розраховано на основі: Eurostat, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu 

З рисунків видно, що інтервали між народженнями дітей в Україні були і залишаються самими тривалими серед країн Європи протягом двох десятків років. У зв’язку з тим, що середній вік матері при народженні дитини в Україні, незважаючи на тенденції до зростання, набагато нижчий, ніж в країнах Європи, реалізація репродуктивних настанов може бути розтягнутою на більш тривалий період життя. В таких країнах як Швеція та Франція інтервали між народженнями першої і другої, а також другої і третьої дитини відносно стабільні протягом всього досліджуваного періоду, тоді як в Угорщині та Іспанії спостерігаються суттєві зміни. В Угорщині помітно скорочуються два інтервали, що можна вважати наслідком різкого зростання середнього віку при народженні в процесі відкладення значної частки народжень, що вже відзначалось раніше. У Іспанії суттєво скоротився інтервал між народженнями другої та третьої дитини, і в даний час він є найменшим серед досліджуваних країн Європи, при цьому інтервал між народженням першої та другої дитини досить стабільний і найвищий в наведеній сукупності країн. Можна більш-менш впевнено говорити, що в майбутньому інтервали між народженнями дитини в Україні будуть скорочуватись у зв’язку зі стабільним зростанням середнього віку матері при народженні дитини, причини якого лежать в глибоких змінах суспільства і сім’ї в останні десятиліття. Приклад найближчої в плані суспільного та економічного розвитку Угорщини також говорить про подібне, – якщо на початку 1990-х рр. інтервали за значенням були близькими до українських, то в останні роки вони фактично зрівнялись з загальноєвропейськими.

У цілому, Україна поступово наслідує той алгоритм змін, який уже було зафіксовано у розвинутих країнах Європи, зокрема щодо вікової моделі народжуваності та „постарішання” материнства (про що свідчить випереджаюче зростання інтенсивності дітонародження у жінок старших груп дітородного віку, зростання середнього віку матері при народженні дитини та скорочення відносно високих раніше інтергенетичних інтервалів). 

Немає коментарів:

Дописати коментар