Повікові коефіцієнти народжуваності у країнах Європи

Разом із трансфомаціями середнього віку матері при народженні дитини, зміни у віковій структурі народжуваності також ілюструють криві повікових коефіцієнтів для країн, що представляють чотири регіони Європи (рис. 1.).

Швеція

Італія

Франція

 

Угорщина

Рис. 1. Динаміка повікових коефіцієнтів народжуваності в деяких країнах Європи
* розраховано на основі: Eurostat, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu

Помітні значні відмінності між цими графіками. Якщо у випадку Швеції протягом всього описуваного періоду відбувається поступове перенесення основної маси народжень на більш старші вікові групи без значних коливань інтенсивності, у Франції відносно незначний спад теж поступовий, то в Італії та Угорщині помітне значне зменшення інтенсивності народжень та перенесення основної їх маси на старші вікові групи за відносно короткий період – в Італії у 1980-х рр., в Угорщині в 1990-х рр. Приклад Угорщини дуже добре ілюструє значні зміни в моделі народжуваності під час трансформаційного періоду кінця 1980-х, початку 1990-х рр. – в подібному руслі відбулись зміни у всіх постсоціалістичних країнах Східної Європи. Також виділяється циклічність повікових коефіцієнтів у Швеції – зростання у 1980-х та 2000-х рр. змінювалось спаданнями 1970-х та 1990-х рр. Пікові значення народжуваності спостерігаються у віці 28-33 роки у всіх описуваних країнах. Протягом останнього десятиліття не спостерігається зменшення інтенсивності народжень, проте має місце подальше зміщення в старші вікові групи. У випадку Швеції спостерігається досить суттєве зростання інтенсивності в 2006 році порівняно з 2000-м роком.

Зміна вікової моделі народжуваності в Україні у цілому має характерні для Східної Європи риси (рис. 2.).

Рис. 2. Повікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 1986, 1996, 2006 роках
* розраховано на основі даних Державної служби статистики України

Помітне значне спадання інтенсивності народжень в усіх поколіннях у 1990-х роках в порівнянні з 1980-ми роками й перенесення народжуваності в більш пізній віковий простір. В середині 2000-х рр., у порівнянні з серединою 1990-х рр., відбулось скорочення інтенсивності народжень у вікових межах 18-23 роки зі зростанням її у межах 24 – 42. Пік народжень змістився з 22-річного віку у 25-річний. Варто зауважити, що в 1990-х рр. у порівнянні з 1980-ми рр. не відбулось зміщення інтенсивності у вікових межах, мало місце виключно її скорочення в цілому, що є характерним для усіх країн Східної Європи. Схожість динаміки повікової народжуваності в Україні та Угорщині ще раз доводить спільність європейського демографічного розвитку

У цілому, Україна поступово наслідує той алгоритм змін, який уже було зафіксовано у розвинутих країнах Європи. Зокрема щодо вікової моделі народжуваності та „постарішання” материнства, про що свідчить випереджаюче зростання інтенсивності дітонародження у жінок старших груп дітородного віку

Для подальшого аналізу трансформації вікової моделі народжуваності у країнах Європи, потрібно розглянути вікову структуру народжуваності  по черговості народження в деяких країнах Європи