вівторок, 22 травня 2012 р.

Середній вік матері при народженні дитини у країнах Європи

Однією з основоположних тенденцій народжуваності в країнах Європи є зрушення у віковій моделі народжуваності. Мова, насамперед, йде про постаріння материнства – перенесення народження дітей на більш пізні періоди життя.
Важливим і найбільш узагальнюючим показником, що характеризує перебіг процесу народжуваності і динаміка якого зазнала значних змін протягом останніх десятиліть, є середній вік матері при народженні дитини (рис. 1.).

Динаміка середнього віку матері при народженні дитини має схожі риси по всіх частинах континенту. Помітно, що зміна середнього віку у кожній країні має два важливих періоди – спочатку має місце зниження середнього віку, а потім відбувається подальше його зростання. Високий вік при народженні в післявоєнні роки можна пояснити з одного боку реалізацією відкладених під час війни народжень в більш старшому віці, після чого природнім було зменшення середнього віку при народженні дитини в наступні роки. З іншого – специфіка показника середнього віку матері при народженні дитини така, що при вагомих частках дітей високих черговостей значення його теж дуже високі.

До середини сімдесятих років ХХ ст. спостерігалось стабільне зниження середнього віку матері при народженні дитини. Пояснення можна побачити в згортанні „бебі-буму” і відмові від народжень дітей третьої-четвертої черговостей. Найнижчі значення показника спостерігались у Західній та Північній Європі в 1974-1976 рр., після чого розпочалось поступове зростання середнього віку матері при народженні дитини, яке триває й досі. В країнах Південної Європи зростання віку розпочалось років на 5 пізніше – на початку 1980-х рр., але загалом тенденція схожа. В частині країн Європи середній вік матері при народженні дитини вже піднявся вище тридцятилітньої позначки (Данія, Іспанія, Ірландія, Швеція, Нідерланди). Проте наразі темпи зростання у країнах Північної, Західної, й деякою мірою Південної Європи, суттєво нижчі, ніж два десятиліття тому.
clip_image002
Північна Європа
clip_image004
Західна Європа
clip_image006
Південна Європа
clip_image008
Східна Європа

Рис 2. Середній вік матері при народженні дитини в країнах Європи у 1960-2006 рр.
* складено на основі: Eurostat http://epp.eurostat.ec.europa.eu


Помітно, що період зменшення середнього віку матері при народженні дитини співпав в часі зі стрімким спаданням рівня народжуваності, а наступне зростання віку припадає на період відносної стабілізації народжуваності на низькому рівні. Як уже говорилось, зниження відбувається за рахунок скорочення частки дітей, насамперед третьої та четвертої черговостей, що зазвичай народжувались у відносно пізньому віці. Зростання ж зумовлене свідомим перенесенням народжень у більш пізні вікові групи. У цілому простежується регіональна послідовність тенденцій, як і при зниженні рівня народжуваності. В першу чергу процес відбувається в країнах Північної та Західної Європи, за ними слідує Південна Європа, і після цього він має місце у Східній Європі.

Дещо виділяються на загальноєвропейському фоні країни Східної Європи – по-перше, тут зростання середнього віку при народженні розпочалось тільки в кінці 1980-х рр., по-друге, темпи зростання набагато менш стабільні й значення показника значно відрізняється по країнах. Найвищі значення в останні роки спостерігаються в країнах, які першими вступили в постсоціалістичний період і на даний час є найбільш інтегрованими до європейської спільноти, – це Чехія, Словенія, Угорщина, Хорватія, Польща. Дещо нижчий середній вік матері в прибалтійських країнах, ще нижчий – в інших пострадянських країнах, а також в Болгарії та Румунії, які повільніше, ніж більшість країн Східної Європи інтегрувались у європейський простір. Враховуючи, що зростання віку при народженні в усіх країнах відбувається з початку перехідного періоду і незалежно від економічної ситуації в країнах, можна сказати, що першочерговим фактором впливу на цей показник є місце жінки в оточуючому її соціумі. Ця теза також застосовувана й до Ірландії, де зростання віку матері при народженні дитини розпочалося одночасно з радикальним реформуванням економіки країни на початку 1990-х рр. й подальшою еволюцією суспільства. Дещо подібну тенденцію можна було спостерігати у Південній Європі – у Греції, Іспанії й Португалії, де суспільні зрушення розпочались на початку 1970-х рр. ХХ ст. й також сприяли змінам у еволюції суспільства. Зростання середнього віку матері при народженні дитини тут розпочалось не тільки пізніше, ніж у Північній чи Західній Європі, а й дещо пізніше ніж у Італії, яка розвивалась без подібних катаклізмів.

Спадкоємність тенденцій між регіонами Європи чітко простежується, якщо розглянути ланцюгові прирости середнього віку матері в окремих країнах (рис. 3.).
clip_image010
Рис. 3. Ланцюгові темпи приросту середнього віку матері в деяких країнах Європи у 1961-2006 рр.
* розраховано на основі: Eurostat, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu

Помітно, що у Швеції (Північна Європа) раніше, ніж в інших країнах почали збільшуватись темпи приросту середнього віку матері – найвищі були зафіксовані в кінці 1970-х рр., після чого спостерігався спад темпів, але зростання не припинялось. Через декілька років аналогічний процес розпочався в Нідерландах (Південна Європа). Піку було досягнуто в другій половині 1980-х рр., після чого також мав місце спад. В середині 1990-х рр. найвищі за досліджуваний період темпи приросту середнього віку матері при народженні дитини спостерігались в південноєвропейській Іспанії (привертає увагу значна подібність графіків між країнами в періоди найбільшого зростання темпів приросту – це може свідчити про значну схожість тенденцій в змінах вікової моделі народжуваності). У даний час найвищі темпи спостерігаються в Східній Європі, причому дещо вищі, ніж були в інших регіонах в періоди максимального зростання. Пояснення цьому можна знайти в тому, що трансформація суспільства в Східній Європі відбулась більш інтенсивно. З іншого боку, в 1990-х рр. мало місце значне скорочення народжень високих черговостей, що теж відобразилось на значенні показників середнього віку при народженні дитини.

Україна поступово наслідує той алгоритм змін, який уже було зафіксовано у розвинутих країнах Європи: зниження інтенсивності дітонародження з наступною її стабілізацією та подальшим підвищенням, скорочення частки дітей високих черговостей, зростання питомої ваги позашлюбних народжень, „постарішання” материнства (про що свідчить випереджаюче зростання інтенсивності дітонародження у жінок старших груп дітородного віку, зростання середнього віку матері при народженні дитини та скорочення відносно високих раніше інтергенетичних інтервалів).

Разом із трансфомаціями середнього віку матері при народженні дитини, зміни у віковій структурі народжуваності також ілюструють криві повікових коефіцієнтів 

Немає коментарів:

Дописати коментар