понеділок, 23 лютого 2015 р.

Допомога при народженні дитини в контексті когортної народжуваності в Україні


Оскільки останнє десятиліття характеризується зростанням народжуваності виникає враження, що пронаталістська сімейна політика в Україні відчутно ефективна. Однак, погляд на зміни у народжуваності крізь призму показників народжуваності реальних поколінь змушує зі значною обережністю говорити про позитивні зрушення в тенденціях.

Динаміка показника вичерпної плідності поколінь (до досягнення ними 40 років) свідчить що, незважаючи на зростання сумарного показника народжуваності, кожне наступне покоління жінок народжує все меншу кількість дітей (рис. 1). Можливість народжувати після сорокалітнього віку залишається ще тривалий час, але впливу на загальну тенденцію народжуваність жінок віком понад сорок років мати не буде, оскільки питома вага «пізніх» народжень у загальній структурі народжуваності є надзвичайно низькою.
clip_image002
Динаміка показника вичерпної плідності поколінь до досягнення ними 40 років впродовж 1950—1971 років, (кількість дітей на одну жінку)
*Джерело: Human Fertility Database [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.humanfertility.org



Стабільно знижується підсумкова народжуваність тих поколінь, пік дітородної активності яких припав на 2000-і роки. В поєднанні з трансформацією вікової моделі народжуваності й зростанням народжуваності старших вікових груп це доводить значний внесок зміщень у календарі народжень («таймінгу») у зростання поточних показників. Подібним чином пояснюють зростання народжуваності впродовж 2000-х років й ряд європейських вчених, зокрема Т. Фрейка та С. Захаров [1, с. 635].

Незначне зростання народжуваності все ж простежується в короткому часовому інтервалі: покоління 1965—1967 років народження дещо вибиваються з тенденції зниження народжуваності й демонструють незначне зростання показника вичерпної плідності. Свого 40-літнього віку ці покоління досягли в 2005—2007 роках, тобто, саме тоді, коли спостерігався найбільший приріст сумарного показника народжуваності. Слід зауважити, що для покоління сучасних сорокарічних жінок характерним є значний інтергенетичний інтервал між народженнями першої і другої дитини (понад 10 років). Більшість жінок відкладали народження бажаної другої дитини переважно через недостатність матеріального забезпечення і невирішеність житлової проблеми [2, с. 35]. Відповідно, існував достатньо високий ризик відмови від народження бажаної кількості дітей, що спричинило б куди більш значне зниження показника вичерпної плідності.

Існує підґрунтя для історичних аналогій. Активізація пронаталістської соціальної політики в Радянському Союзі на початку 1980-х років також спричинила відчутне зростання сумарного показника народжуваності й незначне зростання вичерпної плідності (покоління 1957–1961 років народжень). На зростання поточної народжуваності як упродовж 1980-х років, так і 2000-х років, значний вплив мали зрушення у календарі народжень.

Сучасна динаміка народжуваності є результатом різних процесів, насамперед — зрушень у дітородних орієнтаціях та календарі народжень під впливом змін у ціннісних орієнтаціях та соціально-економічних чинників. Вплив допомоги при народженні на динаміку показників існує, проте його не варто переоцінювати.

Сімейна політика в Україні продемонструвала слабку пронаталістську ефективність — у результаті відбулось незначне зростання підсумкової народжуваності поколінь, народжених наприкінці 1960-х років. Також вдалось сприяти реалізації відкладених народжень, щодо яких існувала ймовірність відмови від реалізації. Зростання народжуваності було дещо більшим, ніж того варто було очікувати без реалізації подібних заходів. Проте, соціальна політика не вплинула кардинально на перебіг процесів народжуваності й у майбутньому значного зростання показників народжуваності незалежно від змін у сімейній політиці не відбуватиметься.

Оскільки покоління з найвищою дітородною активністю впродовж минулого десятиління ще не вийшли з дітородного віку, остаточний вплив допомоги на підсумкову народжуваність буде виявснено в майбутньому.

Використані джерела

1.                  Frejka Т., Zakharov S. The Apparent Failure of Russia’s Pronatalist Family Policies // Population and Development Review. ― 2013. ― № 39 (4). ― С. 635—647.
2.                  Аксьонова С.Ю. Особливості народжуваності у жінок середнього віку // Демографія та соціальна економіка. ― 2009. ― № 2 (12). ― С. 28—39.




Немає коментарів:

Дописати коментар