вівторок, 22 травня 2012 р.

Дослідження про вплив сімейної політики на народжуваність

В дослідженнях численних науковців аналізується вплив різних компонентів сімейної політики на народжуваність. Отримані результати різні й суперечливі, проте більшість дослідників сходиться на думці, що сімейна політика таки чинить незначний вплив на перебіг процесів народжуваності.

Відзначається існування незначної, але позитивної залежності між грошовими виплатами у рамках програм підтримки сім’ї з дітьми та зміною сумарного показника народжуваності. Пряма матеріальна підтримка у зв’язку з народженням і вихованням дитини зумовлює незначне зростання сумарного показника народжуваності. Проведені міжнародні порівняння таки відзначають позитивний вплив сімейної політики на сумарний показник народжуваності в цілому у країнах Західної Європи як протягом 1970-1980-х. рр., так і в більш пізніх 1990-х .

Як приклад можна навести результат дослідження французьких демографів, які, на підставі проведеного на базі декількох європейських країн аналізу, оцінили ефект грошових виплат сім’ям з дітьми в 0,2 дитини на жінку. Інше аналогічне дослідження показало, що підвищення розміру сімейної допомоги на чверть призводить до зростання загального коефіцієнта народжуваності на 0,6% у короткостроковому періоді та 0,4% ― у довгостроковому; а це приблизно 0,07% зростання сумарного показника народжуваності. В таких країнах як Італія, США, Канада, Австрія, Норвегія, Швеція, Угорщина та Нідерланди відзначається незначний позитивний вплив материнських та батьківських відпусток і послуг по догляду за дитиною на значення показників народжуваності. Відзначається, що політика зайнятості, є менш впливовою, ніж розвиток системи соціальних послуг по догляду за дитиною у віці до 3 років. У Німеччині зміни в системі відпусток у 1976 році (40% зростання тривалості материнської відпустки та впровадження додаткових оплачуваних відпусток) мали позитивний вплив на повікові коефіцієнти народжуваності впродовж 5 років після їх впровадження. В той же час в Угорщині відзначено позитивний ефект сімейної політики на народжуваність в першій половині 1990-х років, що полягав в порівняно менш стрімкому падінню рівня народжуваності в країні на фоні решти держав Центральної та Східної Європи. Для Канади було здійснено оцінки, згідно з якими 1,0% зростання реальної вартості допомоги сім’ям з дітьми зумовлює зростання сумарного показника народжуваності у межах між 0,09−0,26%, інші дослідження підтверджують досить низький ступінь впливу засобів сімейної політики на народжуваність в Канаді. У Норвегії розраховано, що збільшення витрат на послуги по догляду за дитиною на 1/5 спричинить підвищення сумарного показника народжуваності лише на 0,05 дитини на жінку. В Швеції також відзначено існування позитивного зв’язку між фінансовими інструментами, тривалістю батьківських відпусток та доступністю сфери соціальних послуг по догляду за дитиною і рівнем сумарного показника народжуваності. Також відзначено позитивний вплив гендерної рівності на народжуваність.  

Деякі дослідження не знаходять жодного впливу інструментів сімейної політики на народжуваність, але таких досить небагато. Так, протягом 1980-1990-х рр. у Західній Німеччині не було відзначено ніякого впливу доступності соціальних послуг по догляду за дитиною на рівень народжуваності, а зростання пенсійних виплат мало негативний вплив на рівень народжуваності. Більшість проведених досліджень в США відзначають незначний або відсутній вплив на народжуваність рівня соціальних виплат на сім’ї з дітьми. 

Дослідження ефективності сімейної (демографічної) політики проводились і вітчизняними демографами. Аналіз комплексу заходів щодо посилення допомоги сім’ям з дітьми, запроваджених у 1982 р., засвідчив, що незважаючи на досить відчутний підйом народжуваності протягом наступних декількох років, перелому у несприятливому перебігу процесів природного руху населення не відбулося. Підвищення дітородної активності зумовлювалося не зміною існуючих репродуктивних установок населення, а реалізацією відкладених народжень. Невисоку та нетривалу ефективність пронаталістських заходів 1980-х підтверджують відповідні розрахунки вітчизняних демографів. Згідно з ними, «ціна» приросту народжених, у розрахунку на одну дитину, вже через п’ять років після введення у 1982 р. частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною віком до року зросла майже у 3 рази.

З іншого боку, все ж існує певна, хоч і ситуативна, вигода від активізації сімейної політики. Позитивний, суто демографічний, вплив у довгостроковій перспективі можна вбачати і у тому що, вступивши у дітородний вік, більш численні покоління (1983−1987 рр. народження) сприяли збільшенню загальної кількості народжених в Україні з початку поточного десятиріччя.
Як уже зазначалося раніше, після впровадження заходів підтримки сім’ї з дітьми на початку 1980-х сумарний показник народжуваності зріс в Україні з 1,93 у 1981 р. до 2,11 у 1983 р., і до кінця цього десятиріччя перевищував рівень простого заміщення поколінь. У той же час в більшості інших країн Центральної та Східної Європи (тоді соціалістичного табору) продовжувалось падіння показників народжуваності.

Аналогічні процеси спостерігались у Східній Німеччині, де у 1976 р. було впроваджену низку заходів сімейної політики: збільшення тривалості відпустки у зв’язку з вагітністю й пологами, впровадження оплачуваної відпустки по догляду за дитиною. Як результат – показники народжуваності НДР суттєво зросли (насамперед сумарний коефіцієнт народжуваності – з 1,5 в 1975 р. до 1,9 наприкінці 70-х) і протягом наступного десятиліття перевищували аналогічні показники ФРН (1,4-1,5 наприкінці 1970-х років). Основний підйом відбувся в перші 2-3 роки після впровадження заходів. Вичерпна плідність для тих когорт, які народжували в цей період, залишалась незмінною (1,75). Отже, тут також маємо приклад нетривалого ефекту від активізації сімейної політики, який пояснюється реалізацією відкладених народжень. Наступний значний пакет заходів сімейної політики був впроваджений у 1986 році, але зростання народжуваності не відбулось, а на початку 1990-х вона знизилася до безпрецедентно низького рівня.

Заслуговує на увагу приклад Польщі, де на початку 1980-х років відбулось зростання народжуваності на тлі загальної соціально-економічної та політичної кризи. За твердженнями соціологів, у цей період відбулась певна переорієнтація цінностей в жінок ― вони «втекли в сім’ю від кризи». Зростання показників було досить суттєвим, і цим можна підтвердити думку про те, що вплив різних, іноді непередбачуваних, соціально-економічних факторів може бути відчутніший, ніж усі демополітичні зусилля держави.

Використані джерела:

1. Ekert-Jaffe O. Effets et limites des aides financieres aux familles: Une experience et un modele / O. Ekert-Jaffe // Population. ― 1986. ― №. 41 (2) ― P. 327-348.
2. Castles F.G. The world turned upside down: below replacement fertility, changing preferences and family-friendly public policy in 21 OECD countries / F.G. Castles // Journal of European Social Policy. ― 2003. ― № 13(3). ― P 209-227.
3. Ekert-Jaffé O. The Demographic Impact of Family Benefits : Evidence from a Micro-Model and from Macro-Data / O. Ekert-Jaffé, D. Blanchet // The Family, the Market and the State in Ageing Societies. ― Ermish et N. Ogawa (Eds.) Oxford: Clerendon Press, 1994. ― P. 79 – 105.
4. Gauthier A. Family Benefits and Fertility: An Econometric Analysis / A. Gauthier, J. Hatzius // Popul. Stud. ― 1997. ― №51. ― P. 295 – 306.
5. Lutz W. Buttner T. Estimating fertility responses to policy measures in the German Democratic Republic / W. Lutz // Population and Development Review. ― 1990. ― 16(3). ― P. 539-555.
6. Olah L. S. Do public policies influence fertility? Evidence from Sweden and Hungary from a gender perspective / L. S. Olah. ― Stockholm Research Reports In Demography, 1998. ― 55 р.
7. Hyatt D. E Can Public Policy Affect Fertility? / D. E. Hyatt, W. J. Milne // Canadian Public Policy. ― 1991. ― №17(1). ― P. 77-85.
8. Kravdal O. How the local supply of day-care centers influences fertility in Norway: A parity-specific approach / O. Kravdal // Population Research and Policy Review. ― 1991. ― №15 (3). ― P. 201-218.
9. Olah L. S. The impact of public policies on the second-birth rates in Sweden. A gender perspective / L. S. Olah // Population Research and Policy Review. ― 2003. ― № 22(2). ― Р. 171-200.
10. Da-Rocha J-M. Why are fertility rates and female employment ratios positively correlated across OECD соuntries? / J-M. Da-Rocha, L. Fuster // International Economic Review. ― 2006. ― № 47. ― Р. 1187-1222.

Немає коментарів:

Дописати коментар