Вплив жіночої зайнятості на народжуваність

Зростання рівня зайнятості серед жінок відбувається повсюдно в Європі ось уже декілька десятиліть. Численні дослідження констатують як вплив зайнятості на народжуваність, так і видозміну цього впливу в сучасних умовах (див. Дослідження впливу жіночої зайнятості на народжуваність)

Рис. 1. Рівень зайнятості жінок у деяких країнах Європи у 1992-2007 роках, %

В країнах Західної та Північної Європи частка зайнятих серед жінок віку 15-64 роки перевищила 50 % ще у 1970-і рр. Протягом останніх двох десятків років цей показник також зростає, але досить повільними темпами. Станом на 2007 рік рівень жіночої зайнятості перевищує 70% в усіх країнах Північної Європи та знаходиться в межах 60-70% в країнах Західної Європи. У країнах Південної Європи тенденція дещо інша – тривалий час частка зайнятих жінок тут була суттєво меншою, ніж у решті Європи, але починаючи з середини 1990-х років вона почала стрімко зростати, й на даний момент різниця між регіонами не така помітна. В постсоціалістичних країнах Східної Європи рівень жіночої зайнятості відносно високий ще з часів соціалізму, й станом на початок 1990-х він перевищував аналогічний для країн Південної Європи. Але суттєвого зростання помітно не було, й наразі рівні жіночої зайнятості для цих двох регіонів співмірні.

Авторський розрахунок доводить існування досить суттєвого позитивного зв’язку між рівнем жіночої зайнятості та рівнем народжуваності в цілому серед країн Європи. Також помітно, що рівень зв’язку помітно зростав протягом досліджуваного періоду, й вже декілька років коефіцієнт кореляції знаходиться в межах 0,5 - 0,6.  

Рис. 2. Коефіцієнт кореляції між рівнем жіночої зайнятості та сумарним показником народжуваності, розрахований по 24 країнах Європи за 1998-2007 рр.

Високий рівень жіночої зайнятості при своєму негативному впливі на народжуваність давно є нормою соціально-економічного середовища розвинутих країн, тому на сучасному етапі розвитку суспільства середовище для народження дитини створює насамперед політика, спрямована на забезпечення можливості поєднування народження дитини та трудової діяльності. Політичні аспекти при цьому досить різноманітні. В першу чергу до них належать декілька видів відпусток у зв’язку з народженням та вихованням дитини, різного ступеня тривалості, оплачуваності, взаємопоєднуваності і значно відмінні між країнами. З іншого боку, це масштабна сфера соціальних послуг по догляду за дитиною. Сюди ж відносять інші умови зайнятості – варіації робочого часу та ін. (детальніше про це у пункті 3.1.). Деякі дослідження доводять існування незначного позитивного впливу різних демополітичних засобів, пов’язаних з зайнятістю та умовами праці на рівень народжуваності. На сучасному етапі розвитку для більшості країн з високим рівнем витрат на дитячі дошкільні заклади характерний високий рівень сумарного показника народжуваності. Деякі винятки складають Велика Британія та Нідерланди, що тільки підтверджує неможливість пов’язування рівня народжуваності з одним певним чинником, оскільки він є результатом комплексного впливу багатьох чинників. Також подібна залежність спостерігається при порівнянні рівня жіночої зайнятості й рівня народжуваності. У цьому випадку винятки складають франкомовні країни Європи – Франція та Бельгія, меншою мірою – Німеччина та Австрія.

Можна підсумувати, що в сучасних умовах жіноча зайнятість, при існуванні можливості поєднувати трудову діяльність з народженням та вихованням, чинить більшою мірою позитивний вплив на прийняття рішення про народження дитини.

 

Використані джерела:

1. Hoem J. Autonomy or conservative adjustment? The effect of public policies and educational attainment on third births in Austria, 1975-96 / J. Hoem,
A. Prskawetz, G. Neyer // Population Studies. ― 2001. ― №55 (3). ― P. 249-261.

2. Eurostat.