Саме чинник жіночої зайнятості став одним з тих, які сприяли переходу від високої до низької народжуваності – у ХХ ст. професійна зайнятість стала невід’ємною складовою життя жінок у країнах Європи й відіграла значну роль у скороченні потреби в дітях.
Існування зв’язку між жіночою зайнятістю та репродуктивною поведінкою населення теоретично та емпірично відображене в роботах науковців кількох останніх десятиліть. Ще Г. Беккер наголошував, що з підвищенням освіченості й економічної активності жінок збільшуються їх можливості щодо заробітку, тож альтернативні витрати, пов’язані з дітонародженням, у зайнятих жінок вищі, що зумовлює скорочення попиту на дітей. Підтвердили цю думку й інші відомі науковці. Існують певні відмінності у характері зв’язку, пов’язані з соціально-економічним становищем тієї чи іншої країни. Хосе-Марія Да Роча та Луіза Фустер зазначають, що ступінь кореляції між рівнем народжуваності і рівнем жіночої зайнятості може сильно змінюватись в залежності від рівня ймовірності знайти роботу. Чим ця ймовірність вища, тим менший негативний вплив жіночого безробіття на народжуваність.
Однак, характер впливу зайнятості на народжуваність не можна вважати однозначним. Проведений аналіз зв’язку між жіночою зайнятістю та народжуваністю в країнах ОЕСР протягом 1980-2000 років показав існування досить постійного зв’язку, який при цьому суттєво видозмінюється (додаток А). Якщо у 1980-х роках коефіцієнт кореляції при досить значному рівні був від’ємним, то протягом 1990-х він набув додатніх значень, теж досить суттєвих. Зафіксовано обернений зв’язок жіночого безробіття і народжуваності (додаток Б) Неозброєним оком помітно, що у середині 1970-х років країни Європи з високим рівнем жіночої зайнятості характеризувались низькими значеннями показників народжуваності, а у 90-х ситуація стала протилежною – високий рівень народжуваності спостерігався в країнах з високим рівнем жіночої зайнятості (Північна Європа, Західна Європа). Це можна частково пояснити тим, що у цих країнах створено значні можливості для поєднання трудової активності з народженням та вихованням дитини, а, отже, значна зайнятість жінок уже не є перешкодою для реалізації ними своїх репродуктивних настанов. У випадку країн Північної Європи окремо слід наголосити, що в цих країнах політика, що дозволяє поєднувати зайнятість з народженням дитини, багатьма дослідниками виділяється в якості провідного чинника нинішнього відносно високого рівня народжуваності.
Дослідження на прикладі України також показують наявність помітного зв’язку між рівнем зайнятості жінок і сумарним показником народжуваності за останні десятиріччя, а також підтверджується очікуваний особливо вагомий вплив зайнятості жінок на позашлюбну народжуваність (за даними останніх п’ятнадцяти років). На противагу цьому, високий рівень безробіття (зокрема, серед молоді та жінок) справляє вагомий негативний вплив на народжуваність, принаймні зумовлюючи відкладання батьківства (материнства).
Про вплив жіночої зайнятості на народжуваність в сучасних умовах читайте у розділі "Вплив жіночої зайнятості на народжуваність".
Використані джерела:
1. Becker G. A. Treatise on the Family / G. A Becker. ― Cambridge: Harvard University Press, 1991. ― 460 р.
2. Watkins S.C. Cultural and Economic Approaches to Fertility: Proper Marriadge or Messalliance / S. C. Watkins // Population Review. ― 1993. ― № 19 (3). ― Р. 467–496.
3. Da-Rocha J-M. Why are fertility rates and female employment ratios positively correlated across OECD соuntries? / J-M. Da-Rocha, L. Fuster // International Economic Review. ― 2006. ― № 47. ― Р. 1187-1222.
4. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів / [Е. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова, В. Г. Бялковська та ін.]. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― 288 с.
5. d’Addio Anna Cristina Trends and Determinants of Fertility Rates in OECD Countries: The Role of Policies / Anna Cristina d’Addio, Marco Mira d’Ercole. ― OECD social, employment and migration working papers, 2005. ― 92 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар