Сімейна політика країн Європи в умовах економічної кризи

Економічна складова сталого розвитку характеризується певною залежністю від макроекономічних коливань, наслідком яких можуть збути і зміни соціальної складової. На сучасному є можливість спостерігати цю залежність, оскільки економічна криза 2008-2009 рр. мала значний вплив на сучасну соціальну та сімейну політики країн Європи.

Дослідження останніх років відображають вплив економічної кризи на народжуваність. Стверджується те, що економічна криза сприяє зниженню рівня народжуваності протягом наступних декількох років, проте вплив є тимчасовим і надалі народжуваність зростає разом із подоланням наслідків економічної кризи. Економічна рецесія здійснила значний вплив на добробут сімей у країнах Європейського Союзу. Складність кризи, здатність уряду реагувати на кризові явища, і прийняті відповіді новим ви кликам значно варіюються поміж держав-учасниць ЄС.

Починаючи з жовтня 2008 року, структурні зміни у функціонуванні сімейної політики зачепили усі країни Європи. Найперше, що кидається в очі, незважаючи на економічну кризу, більшість країн Євросоюзу повідомляють про збільшення рівня підтримки сімей та сімей з дітьми. Мова йде як про збільшення номенклатури інструментів сімейної політики, так і про розширення вже існуючих засобів, зростання частки у витратах бюджету на раніше запроваджені інструменти сімейної політики (наприклад, забезпечення догляду за дітьми). Якщо в одних країнах відбувалось розширення одного певного інструменту впливу, то у інших приймались комплексні пакети сприяння сім’ям з дітьми (Польща, Італія.).

Дещо дивує той факт що, на тлі економічної крили, тільки дві країни (Угорщина та Нідерланди) повідомили про зниження рівня державної підтримки сімей з дітьми. У випадку з Угорщиною мається на увазі скорочення періоду виплат матеріальної допомоги батькам, що перебувають у відпустці по догляду за дітьми. Проте, частково це компенсовано розширенням мережі дитячих садків і ясел, що покликане сприяти більш швидкому поверненню жінок до робочої сили. Стосовно Нідерландів, мова йде про зниження максимальної норми часу для догляду за дитиною, яка може субсидуватися державою. 
Зростання підтримки сім’ї та дітей ілюструється зміною частки витрат на соціальний захист сім’ї та дітей у країнах ЄС та в Україні в період 2007-2009.   

Рис. 1. Витрати на соціальний захист сім’ї та дітей у країнах ЄС та в Україні в період 2007-2009 рр. (у % від ВВП).

Найбільше зростання частки витрат на соціальний захист сім’ї та дітей спостерігалось у найбільш постраждалих від кризи країнах – Ірландії, Литві, Латвії, що говорить про першочергову увагу до потреб сімей з дітьми в умовах кризи. Більшість держав нарощувало витрати незначними темпами, а деякі навіть знизили їх (що цікаво, це ті країни які відносно легко подолали кризу – Польща, Нідерланди). В Україні у 2009 році дана стаття витрат займала третє місце за обсягом серед усіх статей видатків (8,0% від загальної суми видатків або 2,1% від ВВП) у 2007 році часка витрат у ВВП складала 1,4 %.. У 2010 році видатки далі зросли до 9,0% всіх затрат (2,3% від ВВП). Враховуючи останні підвищення допомоги при народженні дитини, тенденція до зростання даних витрат мала б протриматись у майбутньому.

Рис. 2. Зміна частки інструментів соціального захисту сім’ї та дітей ( адресних та універсальних) у відсотках від ВВП у 2009 році у порівнянні з 2007

З рисунка видно, що нарощування витрат на соціальний захист сім’ї та дітей у країнах ЄС відбувалось, насамперед, за рахунок універсальних інструментів сімейної політики.


Повсюдно підтримка сімей з дітьми здійснювалась у поєднанні з підтримкою низько дохідних категорій населення. Більшість нововпроваджених інструментів орієнтовані на певні категорії населення, відповідно до їхнього доходу. Оця універсалізація виплат (не окремим потребуючим сім’ям, а цілим категоріям громадян) дещо суперечить попередньому розвитку сімейної політики, оскільки глобальною тенденцією є індивідуалізація виплат. Проте криза зачепила дуже широкі верстви населення, а не виключно найбідніші категорії, й державної підтримки потребує значна кількість сімей.  Зміни у політиці, як правило, тимчасові, орієнтовані на даний, кризовий період часу. Досить широко розповсюдженими стали одноразові виплати сім’ям з дітьми в кризовий період – як універсальні, так і прив’язані до певних життєвих ситуацій (початок навчального року). З розрахунку на одну родину сума грошей у всіх випадках доволі незначна. Прикладом універсального інструменту – зниженням податку на доходи для сімей з низьким рівнем доходу у Франції яким, за оцінками, скористались 4 млн. отримувачів.


Поруч з прямими платежами широко використовувались надання знижок на певні види продукції, надання безоплатно необхідних речей, здійснення виплат з цілеспрямованим призначення, надання різноманітних бонусів та ваучерів на ті чи інші послуги.


Даний рисунок ілюструє, що, з точки зору більшості країн Європи, в період економічної рецесії, матеріальна допомога постраждалим від кризи верствам населення є куди більш важливою ніж надання додаткових соціальних послуг. Окремого погляду дотримуються скандинавські країни, у моделі сімейної політики яких традиційно система соціальних послуг займає вагоме місце – у цих країнах виросли затрати саме на цю сферу.

 

Рис. 3. Зміна частки інструментів соціального захисту сім’ї та дітей ( матеріальна підтримка та соціальні послуги) у відсотках від ВВП у 2009 році у порівнянні з 2007

Далі наведені зміни, які відбулись у сімейній політиці окремих вибраних країнах Європи протягом 2008-2009 рр., в умовах економічної кризи і, водночас, як реакція на кризові явища в економіці.

Польща: зростання матеріальної підтримки молодих сімей, зростання виплат пов’язаних з доглядом дитину у дошкільних закладах; збільшення бюджету програми «шкільний обід»; тимчасова підтримка з виплатами по іпотеці для власників житла, хто втратив роботу під час кризи й має право на допомогу по безробіттю та деякі інші заходи.

Франція: зменшення податку на доходи для сімей з низьким рівнем доходу; одноразові виплати у розмірі 150 Євро для сімей з низьким рівнем доходу та сімей з середнім рівнем доходу і дітьми шкільного віку, ваучер на послуги у розмірі 200 євро для сімей з дітьми шкільного віку та дітьми-інвалідами (діяло з червня по жовтень 2009).

Угорщина: одноразові виплати для сімей з низьким рівнем доходу, рівним 80-200% мінімальної пенсії.(тимчасовий захід у серпні 2009).

Італія: одноразова виплата у розмірі від 200 до 1000 євро сім’ям з низьким рівнем доходу у 2009 році , зростання щомісячних виплат сім’ям з дітьми (2008 р.), соціальна картка для отримання господарських товарів у розмірі 40 євро для сімей з низьким рівнем доходу і дітьми до трьох років (грудень 2008 р.), одноразові бонуси для придбання сухого молока та підгузників (2009 р.), створення цільового фонду, що полегшує кредитування батьків новонароджених, зменшення податкового навантаження на батьків (2008), зменшення витрат на природній газ та електроенергію для сімей з низьким рівнем доходу.

Чехія: зростання обсягу виплат батькам з дітьми і розширення кола отримувачів (діяло до грудня 2009 року)

Німеччина: одноразові платежі у розмірі 100 євро перед початком навчального року для отримувачів універсальних виплат на дітей, зміни у ставках виплат допомоги на дітей з метою більшої диверсифікації за черговістю, зміни у виплатах з виплат батькам у відпустках по догляду за дітьми – встановлення мінімального терміну у два місяці. Розширення відпустки по догляду для бабусь та дідусів (у випадку неповнолітніх батьків.

Словенія: впровадження нових виплат для полегшення доступу до житла, включно з молодими сім’ями.

В Україні в останні роки також має місце нарощування обсягів допомоги сім'ям з дітьми, але викликані вони швидше загальними економічними, а також – політичними, потребами, ніж цілеспрямованої реакцією на економічну кризу. З 1 січня 2011 року і пізніше - з 1 квітня 2011 року, істотно збільшені виплати матерям, але щомісячні суми допомоги знижені за рахунок подовження термінів надання допомоги - максимум до 6 років. Зараз при народженні першої дитини виплачується 30 прожиткових мінімумів на протязі двох років (близько 3 000 дол.). Тобто – відсутнє врахування якихось реальних потреб населення, контроль за необхідностями. Оперативної ж діяльності, спрямованої на подолання поточних викликів економічної рецесії, не відбувалось

Незважаючи на кризу, у більшості країн Європи зросли загальні обсяги підтримки сімей та сімей з дітьми зокрема. Більшість структурних змін у підтримці сімей не стосуються безпосередньо сімейної політики, а швидше належить до інших напрямів соціальної політики, зокрема – до політики боротьби з бідністю та до політикі зайнятості. Небагато країн вжили заходів, орієнтовані на тривалу підтримку сімей – більшість заходів підтримки тимчасові, викликані економічною кризою. Найбільш постраждали під час кризи країни незначно розширили сферу підтримки сім'ї або не зробили цього зовсім. Щодо кожної окремо взятої родини фігурують досить незначні грошові суми, але при цьому частина платежів та інших інструментів підтримки сімей має універсальний характер і відноситься до широкого кола реципієнтів. Широко використовуються негрошові інструменти матеріальної підтримки сімей з дітьми.

Використані джерела:

1. Olivier Thévenon Fertility in OECD countries: An assessment of macro-level trends and policy responses // REPRO deliverable [Електронный ресурс]. – 12 October 2010. – Режим доступу: http://www.oeaw.ac.at/vid/repro/assets/docs/Macro-trends.pdf

2. Anne H. Gauthier The Impact of the Economic Crisis on Family Policies in the European Union // Офіційний сайт Європейського Союзу [Електронний ресурс] – 15 February, revised 14 April 2010. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/ employment_social/emplweb/ families/userfiles/file/Final%20revised.pdf