Перелік рекомендацій щодо вдосконалення сімейної політики України (зразка 2010 року :-))

в Україні наявні можливості використання досвіду сімейної політики країн Європи, проте доцільним є запровадження окремих ефективних інструментів, а не наслідування системи у цілому. На базі дослідження сімейної політики країн Європи рекомендовано шляхи удосконалення сімейної політики України.

У сфері фінансового сприяння сім’ям з дітьми пропонується:

· перенесення акценту з гранту при народженні на тривалі щомісячні виплати;

· переакцентування системи виплат (зокрема гранту при народженні) з універсальної на індивідуально-спрямовану та прив’язану до матеріального становища і реальної потреби сім’ї з дітьми;

· диференціація щомісячних виплат по догляду за дитиною згідно черговості народження дитини;

· виплата щомісячної допомоги по догляду за дитиною, починаючи з другої народженої дитини, зі значним зростанням при народженні третьої дитини, та без подальшого зростання на дітей вищих черговостей;

· зміщення початку здійснення виплат по догляду за дитиною на момент завершення виплат гранту при народженні з одночасною пролонгацією терміну виплат;

· запровадження відносно незначних одноразових виплат у період найбільшої потреби для сімей з дітьми;

· соціальний моніторинг з метою визначення сімей, які реально потребують допомоги й надання матеріальної чи соціальної допомоги;

· розширення ролі податкових пільг в сприянні сім’ям з дітьми, поширення надання податкових кредитів, безкоштовні (або зі знижками) товари та послуги для дітей.

У сфері створення умов поєднання зайнятості з народженням та вихованням дитини:

· збільшення гнучкості відпустки по догляду за дитиною за рахунок розширення можливостей щодо її оформлення відносно невеликими блоками;

· запровадження кількаденної відпустки для батька у дні, наближені до народження дитини;

· розвиток системи дошкільних закладів; зростання кількості місць у них;

· запровадження гнучкого режиму перебування дітей у дошкільних закладах;

· розширення підтримки сфери соціальних послуг по догляду за дітьми з боку недержавних структур; розвиток сфери індивідуального догляду за дітьми;

· запровадження часткової компенсації сім’ї у випадку використання найманого доглядальника (няні).

Інші інструменти, що впливатимуть на сприятливість середовища для народження дитини: зростання трудових доходів населення, сімейно-орієнтована інформаційна та медіа політика, сімейно-орієнтована політика у житловій сфері, поліпшення інформаційно-консультативної та психологічної допомоги батькам тощо.

Слід наголосити, що ініціативи щодо сприяння народжуваності не матимуть успіху без стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, зростання рівня життя населення, вирішення багатьох інших проблем, що створюють перепони для народження та виховання на належному рівні необхідної сім’ї й суспільству кількості дітей. Житлова проблема, низький рівень доходів населення, корупція в освіті, сфері охорони здоров’я та в багатьох державних органах, популізм при реалізації стратегій реформ тощо – це далеко не повний перелік обставин, які наразі негативно впливають на дітородну активність населення в Україні