середа, 23 травня 2012 р.

Рекомендації щодо сімейної політики під час економічної кризи від OECD

Організацією економічного співробітництва та розвитку розроблено рекомендації щодо модернізації сімейної політики в сучасних умовах (зокрема, у контексті кризових явищ у економіці). Безсумнівно, що дані тези можна сміливо рекомендувати для формування сімейної політики України.

Згідно цих рекомендацій, матеріальна підтримка сімей з дітьми повинна тривати від раннього дитинства до більш пізніх періодів життя дитини. Такий, свого роду, „інвестиційний”, підхід є найбільш ефективним способом підтримки дітей і дозволяє уникнути більш значних інвестицій у пізніші вікові періоди життя людини.

Фінансові трансферти, соціальні послуги по догляду за дитиною та забезпечення гнучкого робочого графіку чи інші сприяння зайнятості необхідно здійснювати взаємо поєднано, у складі комплексної стратегії сприяння сім’ям з дітьми.

Державні витрати на матеріальні допомоги та соціальні послуги сім’ям з дітьми розглядаються як інвестиція у майбутнє. Якщо існує необхідність скорочувати витрати на підтримку сімей з дітьми, найбільш оптимально це здійснювати у формі тимчасового скорочення чи цільових змін у сімейній політиці, ніж проводити значні структурні зміни (наприклад, обмежити певні соціальні послуги на час кризи).

Прогресивним є варіант використання універсальних виплат і послуг у поєднанні з більш високим рівнем допомоги найбільш потребуючим сім’ям з дітьми. Такий підхід дозволяє посприяти найбільшій кількості сімей з дітьми, оскільки фактично усі сім’ї з дітьми при народженні дитини здійснюють додаткові, часто надмірні витрати. При цьому завжди існує прошарок що потребує більш значного сприяння ніж решта (одинокі батьки, батьки-інваліди, й т.д.).

Оплачувана зайнятість є необхідністю для обох батьків, а отже державна політика повинна концентруватись на забезпеченні якісних соціальних послуг по догляду за дитиною та сприяти зменшенню їх вартості. Наголошується, що більшість країн ОЕСР потребують збільшення можливостей догляду за дітьми в позашкільний час. Проблема є дуже актуальною для України, оскільки система догляду за дітьми та умови зайнятості слабо пристосовані під реальні потреби сімей з дітьми.

Державні програми матеріальної підтримки сімей з дітьми є важливим інструментом зниження рівня дитячої бідності, особливо це стосується одиноких батьків. Система тривалих платежів сім’ям з дітьми при усій своїй обтяжливості для бюджету країни є найбільш ефективним інструментом надавати всеохоплюючу та систематичну підтримку сім’ям з дітьми. У випадку України слід вкотре наголосити на недостатній ролі основних джерел заробітку (доходів) у забезпеченні благополуччя батьків з дітьми.

Важливим є забезпечення доступності робочих місць для усіх сімей з дітьми, включно з одинокими батьками. Обов’язком уряду є стимулювання роботодавців до заохочення неповної зайнятості та гнучкого робочого графіку.

Сприяння гендерній рівності в суспільстві також є важливою сферою державної політики, що може здійснюватись стимулювання більш гендерно вирівняного розподілу відпусток по догляду за дитиною.[1]

Щодо позитивного досвіду дій в умовах кризової ситуації, насамперед слід відзначити оперативність прийняття рішень в періоди кризи з боку урядів країн. Контроль за потребами населення дозволяє надати необхідну допомогу у момент найбільшої в ній потреби, як наслідок – в період загострення економічної кризи здійснюється тимчасове сприяння сім’ям з дітьми. При відсутності достатньої кількості коштів, широко використовуються не грошові засоби та податкові знижки. Даний досвід буде корисним неодноразово у майбутньому, оскільки кризові явища, як відомо носять циклічний характер.

[1] Dominic Richardson Family policies and poverty reduction in OECD countries //

Немає коментарів:

Дописати коментар