Вплив освіти на народжуваність

У попередньому розділі розглянуто деякі досліджененя впливу освітнього чинника на народжуваність. Зростання рівня освіти жінок є невід’ємною складовою сучасного життя. Проілюструємо цей процес через динаміку частки жінок у віці 24-65 років, які мають принаймні завершену середню освіту по деяких країнах Європи. 

Рис. 1. Частка жінок у віці 25-65 років, що мають принаймні повну середню освіту, %

Як бачимо, процес залучення жінок до системи середньої та вищої освіти проходить по регіонах досить нерівномірно. У країнах Південної Європи рівень освіти жінок суттєво нижчий, ніж у решті країн цієї частини світу, але й темпи його зростання тут дещо вищі, хоча дане відставання ще досить довго відчуватиметься. Рівні освіченості жінок Північної, Західної та Східної Європи співмірні між собою й знаходяться на досить високому рівні – вище 65-70 % даної вікової групи. У країнах Східної Європи високий рівень жіночої освіченості є наслідком політики в галузі освіти часів соціалізму, при якій представництво жінок в системі освіти було досить широким.

Для розгляду зв’язку освітнього чинника та кількості дітей у сім’ї в умовах України наведемо дані вибіркового обстеження „Сім’я та діти” 2008 року:

Рис. 2. Розподіл респондентів з різною кількістю дітей за освітнім рівнем, % (обстеження “Сім”я і діти”, квітень 2008 р.)

Як бачимо, не можна сказати, що серед осіб, які народили троє або більше дітей, переважають низькоосвічені категорії населення. Так, з кожною наступною за кількістю дітей категорією (за винятком бездітних), помітне зменшення частки осіб з повною вищою освітою та зростання частки осіб з повною середньою і професійно-технічною освітою, а також осіб з початковою освітою. Проте говорити про закономірність на рівні залежності не можна. Серед осіб, у яких троє та більше дітей, частка осіб з вищою освітою перевищує аналогічну частку серед осіб, у яких двоє дітей.

З іншого боку, згідно інформації за медико-демографічним обстеженням МДОУ-2007 рівень сумарного показника народжуваності та середнього накопиченого числа дітей, народжених жінками 40-49-років для осіб з вищою освітою досить відчутно нижчі, ніж для осіб з середньою освітою та без такої.

Загалом, узагальнивши вищенаведену інформацію щодо зв’язку народжуваності та жіночої освіченості, не можна дійти однозначного висновку щодо характеру впливу. Освіта є чинником, який має складний та багатогранний вплив на дітородну активність. Якщо розглядати перебіг процесів народжуваності в тривалому контексті глобального характеру (наприклад, протягом останніх одного-двох століть), то безумовно зростання освіченості жінок мало наслідком спад народжуваності, проте в умовах сучасного суспільства залежності між цими явищами не помітно. В умовах, коли освіта жінки є закономірною нормою, говорити про прямий негативний вплив на народжуваність немає підстав, й зростання рівня жіночої освіти не варто розглядати як чинник зниження народжуваності, та деякі дослідження говорять про протилежне. В оцінці сприятливості середовища для народження дитини я схильний вважати рівень освіти жінок фактором, що чинить дуже незначний, але позитивний вплив на рівень народжуваності, оскільки, крім витрат часу й виразу життєвої позиції жінки, освіта ще й вираз сприятливості гендерних відносин, більших можливостей щодо ринку праці та отримуваного після завершення освіти доходу й, у цілому, вищих можливостей жінки для самореалізації у сучасному суспільстві. 

Використані джерела: Eurostat, Обстеження «Сім’я і діти», 2008 р.