вівторок, 22 травня 2012 р.

Підсумкова народжуваність (вичерпна плідність) у країнах Європи

Процес зміни моделі народжуваності в країнах Європи також ілюструє динаміка підсумкової народжуваності поколінь жінок, що вже завершили свою дітородну діяльність (рис. 1.). Для аналізу підсумкової народжуваності поколінь використано показник вичерпної плідності, або ж сумарний показник народжуваності для рельного покоління (когорти).

clip_image002
Північна Європа
clip_image004
Західна Європа
clip_image006
Південна Європа
clip_image008
Східна Європа
Рис. 1. Підсумкова народжуваність (показник вичерпної плідності) поколінь жінок 1930-1969 рр.
* складено на основі: Eurostat,

Оскільки підсумкова народжуваність поколінь доступна тільки після виходу жінки з дітородного віку, за її допомогою можна оцінити виключно тривалі тенденції зміни репродуктивної поведінки. Проте цей показник дає точнішу інформацію щодо рівня народжуваності, ніж показник, що розраховується для умовного покоління.

Для більшості країн Європи характерне стабільне зменшення народжуваності з кожним наступним поколінням. Помітно, що в країнах Північної Європи та деяких країнах Західної Європи (Франція, Велика Британія, Ірландія) рівень народжуваності останніх доступних когорт вищий, ніж в інших регіонах, та значно стабільніший. Спостерігались також незначні зростання підсумкової народжуваності в поколіннях кінця 1950-х, початку 1960-х рр. жінок Північної та Західної Європи. В Північній Європі народжуваність жінок поколінь 1930-х рр. складала 2,2-2,6 дитини, для поколінь 1950-х рр. складала 1,9-2,0 дитини і 1,9-2,1 дитини – для поколінь 1960-х рр. Отже, в історії мало місце зростання народжуваності в реальних поколіннях жінок. Для країн Південної Європи характерні швидші темпи зменшення підсумкової народжуваності з кожним наступним поколінням та значнішою амплітудою коливань, – якщо рівень народжуваності жінок поколінь 1930-х рр. знаходився в межах 2,2-2,9 дитини, для поколінь 1950-х рр. коливався в межах 1,7-2,2 дитини, то для останніх доступних когорт він знаходився в межах 1,4-1,7. Країни Західної Європи займають проміжну позицію – тут теж присутній спад народжуваності, проте не такий відчутний як в Південній Європі, а також помітна стабілізація на рівні останніх доступних когорт.

Підсумкова народжуваність поколінь жінок має тенденцію до зближення між країнами в межах певного регіону. Рівні народжуваності жінок покоління 1930-х рр. значно більш відмінні між собою, ніж жінок покоління 1960-х рр. Ця тенденція характерна для країн Північної, Південної та Східної Європи й дещо менше для Західної. Це підтверджує думку про певну однорідність репродуктивної поведінки населення в межах цих регіонів, незважаючи на інші соціально-економічні відмінності. Привертає увагу відносно високий рівень вичерпної плідності по відношенню до інших країн регіону у Польщі, який поступово знизився до співмірного з іншими. Пояснення можна побачити у традиційно високому впливі релігії у Польщі, який значно послабився у повоєнні роки, що вплинуло на світогляд у цілому й на дітородні установки зокрема.

Рівень показника вичерпної плідності в Україні весь час знаходився в руслі загальноєвропейських та регіональних тенденцій. Помітно, що народжуваність в Україні дещо нижча, ніж у сусідніх країнах Європи, й тривалий час була досить стабільною, проте останні доступні когорти демонструють тенденцію до зменшення рівня вичерпної плідності. Розглянемо внесок черговості у вичерпну плідність в Україні в порівнянні з країною Західною Європи, а саме Нідерландами (рис. 2.).
clip_image010
clip_image012
Рис. 2. Частка дітей певної черговості у вичерпній плідності у поколіннях жінок 1934-58 рр. у Нідерландах (а) та Україні (б), %
* складено на основі: Eurostat,

Помітно те, що в Україні для усіх описуваних поколінь характерна більш висока частка перших дітей та помітно нижча частка третіх, четвертих та вище. До того ж для поколінь 1930-1940 рр. різниця суттєво відчутніша, ніж для більш пізніх когорт. Це спростовує поширений стереотип про традиційно високий рівень багатодітності в Україні та однодітні сім’ї як виключно віяння сучасності. Для жінок, народжених у 1930-і роки в Україні багатодітність була менш характерною, ніж для жінок того ж періоду у Західній Європі. Проте у Нідерландах більш помітним є зменшення частки дітей високих черговостей у вичерпній плідності для когорт 40-х років – тут має місце процес завершення „бебі-буму” та переходу до сучасного режиму народжуваності. Для жінок, народжених у 1950-х роках як в Україні, так і в Нідерландах, характерна стабільна структура народжуваності за черговістю, й в Україні надалі дещо вагоміша частка першонароджених при меншій значимості дітей вищих черговостей.

Отже, динаміка підсумкової народжуваності поколінь, як і у реальних поколіннях – в країнах Європи змінюються в руслі єдиного демографічного розвитку. Еволюція народжуваності України також відбувалась у контексті даного єдиного розвитку. Існує конвергентність реігіонів

Немає коментарів:

Дописати коментар