вівторок, 22 травня 2012 р.

Дослідження про вплив освіти на народжуваність.

Постійне зростання рівня освіти населення є невід’ємною складовою розвитку суспільства більшості країн сучасного світу. Найбільш суттєві зміни відбулись в освіченості жіночої половини людства. Активне залучення жінок до системи середньої та вищої освіти у розвинутих країнах Європи та світу розпочалось ще у перших десятиліттях ХХ ст., але найбільшої інтенсивності цей процес набув у післявоєнні десятиліття.
Наразі для більшості жінок країн індустріального та постіндустріального світу середня та вища освіта є такою ж необхідною складовою життя, як і для чоловіків. В історичному контексті підвищення освіченості жінок майже завжди розглядалося чинником, що сприяє зниженню народжуваності, й тривалий час саме так і було. Вища освіченість сприяє більшим можливостям щодо зайнятості й доходу, наслідком чого є скорочення потреби в дітях. Особливостями формування та реалізації потреби в дітях у більш освічених жінок є більш розвинута структура потреб, наявність широкого кола інтересів, більша свобода вибору об’єктів, що можуть заповнити «порожні ніші життя», і як наслідок – нижча еластичність потреби в дітях .
На сучасному етапі (етапі наднизької народжуваності) вплив освітнього чинника не можна розглядати однозначно, повністю у контексті негативного впливу на народжуваність. У дослідженнях з даної тематики зустрічаються досить різні і часто протилежні оцінки впливу рівня освіти жінок на репродуктивну поведінку. В аналітиці щодо динаміки народжуваності серед груп жінок з різним рівнем освіти в країнах ОЕСР зазначається, що сучасний рівень народжуваності серед високоосвічених груп жінок нижчий, ніж у минулому в таких країнах як Канада, Італія, Люксембург, Норвегія Німеччина, Угорщина, Швеція. З іншого боку, протилежну тенденцію демонструють Нідерланди, Мексика – тут спостерігалось зростання народжуваності високоосвічених груп жінок. У Фінляндії до 1995 року спостерігалась нижча народжуваність серед більш освічених жінок – після 1995 р. рівень народжуваності в цих категоріях почав зростати. У США та Польщі динаміка народжуваності серед високоосвічених жінок залишалась незмінною. В той же час рівень народжуваності серед жінок з середнім рівнем освіти залишався стабільним протягом досліджуваного періоду в більшості країн – серед винятків Фінляндія, Люксембург та США, де народжуваність в даній групі зросла, а також Італія та Нідерланди, де спостерігалось зниження рівня народжуваності. Серед жінок з низьким рівнем освіти зростання народжуваності спостерігалось у Нідерландах та Польщі, до недавнього часу також в США та Швеції. В інших описуваних країнах ситуація протилежна – найменш освічені групи жінок продемонстрували тенденцію до зниження рівня народжуваності.

У дослідженні, яке аналізувало чинники народжуваності на прикладі Швеції, зазначається, що серед жінок з вищим рівнем освіти народжуваність дещо нижча, ніж серед жінок з нижчим рівнем освіти. При цьому зазначається про досить різний характер впливу – у Швеції різниця набагато менша, ніж у Франції та Німеччині. Причину можна побачити в більших можливостях щодо поєднання народження і виховання дітей та здобуття освіти у Швеції, ніж в інших розглянутих країнах. Насамперед мова йде про індивідуальну спрямованість сімейної політики, яка полягає в тому, що соціальні виплати незалежні від соціального та сімейного стану, тоді як, до прикладу, у Німеччині виплати спрямовані на сім’ю. Гнучка сімейна політика в поєднанні з гнучкістю політики в галузі освіти та на ринку праці створює вищі можливості просування жінок по службі.

В Данії також спостерігається, що серед жінок з вищою освітою має місце суттєвіший рівень других та третіх народжень, ніж серед жінок з нижчим рівнем, чи жінок без освіти. Загалом у Скандинавії мав місце факт, що серед більш освічених категорій жінок помітно суттєвіший рівень других та третіх народжень, ніж серед менш освічених груп; також відзначено позитивний вплив освіченості на народжуваність в Австрії і негативний в Угорщині
Було помічено більш позитивний вплив вищого рівня освіти на рівень других та третіх народжень у західній частині Німеччини (ФРН), ніж у Франції та Великобританії.

У випадку досить близької до нас Румунії протягом останніх 60 років спостерігається чітка диференціація репродуктивних настанов за рівнем освіти – низькоосвічені категорії жінок мають суттєво вищий рівень ймовірності другого народження, ніж більш високоосвічені. Проте, починаючи з середини 1990-х років ймовірність другого народження серед низькоосвічених жінок знижується, в той час як серед більш високоосвічених суттєво зростає, й на даний час дані ймовірності практично збігаються.

Анна д’Аддіо та Марко д’Ерколе доводять існування прямого кореляційного зв’язку між участю жінок в системі освіти та сумарним показником народжуваності, який почав чіткіше проявлятись після 1992 року. В попереднє десятиліття зв’язок був мало відчутний. Після 1992 року коефіцієнт кореляції варіюється у межах 0,2 – 0,6.). Проте авторський розрахунок не знаходить підтвердження подібного зв’язку (див розрахунок)
.  
Серед українських вчених А. Хомра доходить висновку про тенденції до вирівнювання кількості народжених дітей у жінок з різними рівнями освіти і припускає можливість, що у перспективі залежність між рівнем освіти жінок і числом народжених ними дітей буде прямою.
Доведеним вважається негативний вплив освітнього фактора на шлюбний вік та вік народження першої дитини – це підтверджують численні дослідження. У зв’язку з необхідністю закінчення навчання та здобуття вищої освіти відбувається відкладання молоддю створення власної сім’ї, тим більше – народження дитини.

Отже, можна сказати, що поміж країнами не існує певної стандартної моделі, яка відображала б зміни в репродуктивній поведінці, відповідно до рівня освіти матері. Відігравши значну роль у зрушеннях у народжуваності в минулому (при переході від високого до низького рівня народжуваності), у сучасних умовах освітній чинник не можна вважати вагомою детермінантою рівня народжуваності. Освіту жінок (як мінімум середню) варто сприймати як норму життя, як чинник, що позитивно впливає на зайнятість, а, отже, й на матеріальне становище й, відповідно, на дітородну активність. Залежність між рівнем народжуваності та рівнем освіти жінок може бути як прямою, так і оберненою, а також змінюватись з одного виду на інший. Це й підтверджують численні роботи закордонних демографів та дослідження дітородної активності в Україні. З цього приводу І. О. Курило дуже доречно характеризує вплив освітнього чинника на народжуваність як «складний та багатогранний, пов’язаний із відмінностями у соціально-економічній позиції та стильових особливостях життєдіяльності осіб з різним освітньо-культурним рівнем і реалізується через глибинні зміни у системі потреб, цінностей, пріоритетів, схильностей високоосвічених осіб порівняно з тими, хто має порівняно нижчий освітній рівень». Проте певна залежність показників дітородної активності від рівня освіти в умовах України (як і інших перехідних суспільствах) все-таки простежується, що можна вважати особливістю трансформаційного періоду у країні. З часом варто очікувати зменшення цієї залежності.

Вплив освіти на народжуваність в сучасних умовах розглянуто в наступному розділ

Використані джерела:

1. Курило І. Про чинники сучасного зниження народжуваності в Україні / І. Курило // Демографічні дослідження. ― 2001. ― № 23 . ― С. 15 -24.
2. Hoem J. M. Why does Sweden have such high fertility? / J. Hoem // Demographic research. ― 2005. ― № 13. ― P. 559-572.
3. Gerster M. Education and second birth rates in Denmark 1981-1994 /
M. Gerster, N. Keiding, L. B. Knudsen // Demographic research. ― 2007. ― № 17. ― P. 181-210.
4. Kravdal O. The impact of individual and aggregate unemployment on fertility in Norway / O. Kravdal // Demographic Research. ― 2002. ― № 6. ― P. 263-294.
5. Kreyenfeld M. Female education and the second child: Great Britain and Western Germany compared / M. Kreyenfeld, C. Zabel // Zeitschrift für Wirtschafts – und Sozialwissenschaften / Schmollers Jahrbuch. ― 2005. ― № 125. ― P. 145-156
6. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів / [Е. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова,
В. Г. Бялковська та ін.]. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― 288 с.
7. Paci P. A Bundle of Joy or an Expensive Luxury: A Comparative Analysis of the Economic Environment for Family Formation in Western Europe [Електронний ресурс] / Social Protection Unit Human Development Network The World Bank.― Social Protection Discussion Paper, Series N. 9903.

Немає коментарів:

Дописати коментар