Цілі запровадження допомоги при народженні дитини

Передумовою активізації сімейної політики виступила демографічна криза й мета, відповідно, полягає у сприянню дітородній активності населення, що випливає з відповідних законодавчих актів.

Допомога при народженні дитини, як вид соціальної допомоги, запроваджено в Україні ще у 1993 році, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Проте, в той час економічна криза та гіперінфляція нівелювали будь-які соціальні ініціативи керівництва країни й тривалий час обсяги допомоги знаходились на вкрай низькому рівні. 

Впродовж  90-х років, поруч із соціальними проблемами бідності сімей з дітьми, країну охопила й демографічна криза, що виявилась у значному падінні рівня народжуваності та відчутній депопуляції.  На межі тисячоліть рівень народжуваності в Україні знаходилась на наднизькому рівні – сумарний показник народжувався становив близько однієї дитини на жінку, що було одним з найнижчих значень цього показника серед країн Європи та світу. Наступними роками рівень народжуваності змінив тенденцію падіння на позитивну динаміку, проте, темпи зростання були вкрай повільними. Поєднання демографічної кризи із невирішеними проблемами бідності сімей з дітьми спонукали до пошуку шляхів вирішення цих питань шляхом активізації сімейної політики.

Оскільки, передумовою активізації сімейної політики виступила демографічна криза, то й мета, відповідно, полягала у сприянню дітородній активності населення, що випливає з законодавчих актів, які регулюють загалом сімейну політику України. Так, згідно Указу Президента України «Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні» від 03.01.2002 р. пріоритетними напрямами соціальної політики держави визначено:  поліпшення демографічної ситуації, забезпечення підтримки сімей  з дітьми та посилення соціального захисту материнства і дитинства. Стратегія демографічного розвитку в період до 2015 року в якості основного завдання визначає підвищення рівня народжуваності та розвиток сім'ї; а також: поліпшення здоров'я,  зниження рівня смертності та збільшення  тривалості життя населення; регулювання міграційних процесів; подолання негативних наслідків старіння населення; демографічний розвиток регіонів.

Отже основною оцінкою ефективності допомоги при народженні дитини має слугувати саме демографічний вимір. Зміни у сімейній політиці України відбуваються уже майже десятиліття, про що у наступній частині.