середа, 23 травня 2012 р.

Відпустки, пов’язані з народженням дитини у країнах Європи: відпустки для батьків по догляду за дитиною

Відпустка для батьків по догляду за дитиною вперше була впроваджена у 1957 році в Австрії. Існує вона в усіх країнах Європи і за своїм терміном є більш тривалою, ніж материнська відпустка.

Відпустки цього типу розрізняються за чотирма основними характеристиками: довжина відпустки, доступність для кожного з батьків, оплата і гнучкість у використанні. Тривалість відпустки становить від кількох місяців до кількох років. У деяких випадках відпустка для батьків може бути продовжена до 3-х років, але у такому випадку, як правило, вона вже носить назву “відпустка по догляду”. Найчастіше є додатковою до батьківської відпустки, неоплачуваною або з невеликим рівнем оплати (як правило фіксованим), що не покриває втрати від недоотримання заробітку в період догляду за дитиною.

За доступністю для батьків відпустка може бути сімейною, коли її тривалість батько і мати можуть ділити за згодою між собою у будь-якій зручній для них пропорції; індивідуальною, коли кожен із батьків може взяти тільки певну частину відпустки; змішаною, коли частина відпустки зарезервована за матір’ю, частина за батьком, і третю частину вони можуть розподілити між собою.

Рівень оплачуваності і покрита виплатами частка відпустки теж різняться в кожній країні, в окремих же країнах відпустка не оплачується взагалі. Виплати можуть здійснюватись за фіксованою ставкою або у відсотках від попереднього доходу, перед виплатою може здійснюватись перевірка матеріального становища родини.

Гнучкість у використанні передбачає декілька можливостей: можливість взяти всю відпустку або тільки її частину, можливість розбивати відпустку на окремі часові блоки, можливість працювати на умовах неповної зайнятості під час відпустки, можливість подовжити відпустку у випадку багатоплідних пологів. Найбільшою гнучкістю відзначаються системи відпусток скандинавських країн. Як правило, пропонується декілька видів відпустки різної тривалості і з різним ступенем оплачуваності. Тут існує можливість вибору між декількома видами відпусток з частковою зайнятістю та компенсацією, включаючи можливість вивільнення від певної частки робочого часу. Високий рівень гендерної рівності дозволяє комбінувати в процесі догляду за дитиною періоди, коли мати або батько знаходяться у відпустці. У випадках коли відпустка має характер сімейної, вона рідко використовується батьком дитини (коли відпустка може бути розподілена між двома батьками, батько бере меншу частину), у тому ж разі, коли відпустка індивідуальна і відносно високооплачувана, чоловіки беруть її частіше. Тривалість відпусток відображено на рис. 1.

Інформація щодо частоти використання відпустки по догляду серед різних соціально-економічних і етнічних груп досить неодноманітна і не завжди доступна. Але з існуючих даних можна зробити висновки про те, що жінки рідше беруть відпустку для батьків або беруть її на менш короткий термін у разі, якщо вони: самозайняті, працюють у приватному секторі економіки, більш освічені, мають високооплачувану роботу. Чоловіки частіше беруть відпустку для батьків або беруть її на більш тривалий термін у випадках, якщо: їх партнерка більш освічена, має високооплачувану роботу, якщо вони самі працюють в бюджетних організаціях або на посадах (або у галузях), де переважають жінки.

В скандинавських країнах частка чоловіків, що беруть відпустку, дуже вагома, й це широко заохочується з боку держави. Тут встановлюється певний обов’язковий період батьківської відпустки, наприклад, у Норвегії з 1993 року 4 тижні відпустки для батьків може взяти виключно батько, без права передавання цієї частини матері. За перші три роки існування відпустки цим правом скористалось близько 80% чоловіків-батьків.
clip_image002
Рис. 1. Тривалість оплачуваної та неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною у країнах OECР у 2007 р., тижні

На рисунку чітко помітні відмінності між країнами Європи у підходах до надання відпустки по догляду, що проявляються і в регіонах. Найбільш тривалі оплачувані відпустки надають країни Північної Європи та деякі країни Східної Європи. Рекордсменом щодо оплачуваної частки відпустки по догляду за дитиною є Литва, тривала добре оплачувана відпустка стала результатом повернення керівництва країни до курсу значного сприяння батькам з дітьми. Серед країн Північної Європи тільки Фінляндія надає тривалу трирічну відпустку, дві треті якої не оплачуються. Швеція, Данія та Норвегія надають 1-2 роки відпустки по догляду, які майже повністю оплачуються. Країни Південної Європи практично не надають оплачуваних відпусток (за винятком декількох тижнів у Італії). Неоплачувана ж частина теж досить коротка за європейськими мірками – не більше півроку. Деяким винятком виглядає Іспанія, яка після реформ останніх років надає тривалу трирічну відпустку, що не є оплачуваною. Серед країн Західної Європи виділяються два підходи до надання відпусток. Першого дотримуються Франція, Німеччина та Австрія, які надають тривалі трирічні відпустки зі значною оплачуваною частиною (близько півроку). Інші ж країни регіону не надають тривалих відпусток. Англосаксонські країни (Велика Британія та Ірландія) не надають оплачуваних відпусток. Хоча останніми роками у Великій Британії й відбувається реформування системи відпусток, проте воно стосувалось, в основному, материнської та батьківської. Інші ж континентальні країни Західної Європи, такі як Бельгія, Нідерланди та Люксембург, надають нетривалу відпустку у декілька місяців, значна частина якої оплачувана. Країни Східної Європи дещо різняться у системах відпусток. Помітна орієнтація постсоціалістичних країн Балтії на модель відпусток Північної Європи, тобто на тривалі відпустки зі значною оплачуваною часткою. Подібний підхід помітний і в Угорщині. А такі країни як  Чехія, Словаччина та Польща надають подібні до Франції та Німеччини тривалі відпустки зі значною, але не переважаючою оплачуваною частиною. Загальна тривала трирічна відпустка залишилась в цих країнах ще з часів соціалізму.

Використані джерела:
1. Math А. Familyrelated leave and industrial relations [Електронний ресурс] / А. Math, С. Meilland // European Industrial Relations Observatory (EIRO). ― 2004. ― №3. ― Режим доступу: http://www.eiro.eurofound.eu.int/print/2004/03 /study/tn0403101s.html
2. Rоnsen M. Fertility and family policy in Norway - A reflection on trends and possible connections / M. Rоnsen // Demographic research. ― 2004. ― № 10. ― P. 265-286.
3. OECD Family database, режим доступу: www.oecd.org/els/social/family/database

Немає коментарів:

Дописати коментар