Вплив шлюбності на народжуваність

Зв’язок шлюбності та народжуваності суттєво змінився протягом останніх десятиліть. Якщо в минулому, народження дитини було часто безпосередньо прив’язане до вступу у шлюб, то після змін в суспільній моралі під час сексуальної революції 1960-х років повсюди відбувається трансформація моделі шлюбної поведінки, наслідками якої є поширення нетрадиційних форм шлюбу (наприклад – співжиття без реєстрації шлюбу), зростання частки позашлюбної народжуваності (в більшості країн Північної та Західної Європи вона становить понад 50%) та інші.

В результаті подібних змін репродуктивна поведінка практично не диференціюється за шлюбним статусом. Тобто, фактично відбулось, якщо не повне розділення шлюбної та репродуктивної поведінки, то значне послаблення зв’язку між ними. Розвиток України у шлюбно-сімейній сфері відповідає загальносвітовим закономірностям, хоча і має індивідуальні особливості (насамперед – високий рівень шлюбності), що фіксується проведеними в Україні дослідженнями останніх років. Традиційного, колись повного злиття шлюбності та народжуваності в сучасній Україні, як і в інших розвинутих країнах, не існує, тому що шлюбна і репродуктивна поведінка мають автономний характер.

З іншого боку шлюбність в суспільстві в деякій мірі можна сприймати як узагальнюючий показник ставлення до традиціоналізму, сімейних цінностей, однією з яких безсумнівно є народження дітей. Наводяться свідчення, що в більшості країн одружені жінки все ж мають вищий рівень народжуваності, ніж неодружені. На прикладі України також спостерігається зв’язок між процесами народжуваності та шлюбності – коефіцієнт кореляції складає 0,44, що свідчить про певний ступінь взаємопов’язаності даних процесів.

Можна сказати, що вплив шлюбності на репродуктивну активність існує в дуже незначній формі. Рівень впливу може змінюватись в залежності від країни, проте при прийнятті рішення про народження дитини чинник шлюбності значно поступається економічним та іншим чинникам.

Отже шлюбність не можна вважати суттєвим фактором впливу на народжуваність, проте її у деякій мірі можна сприймати як узагальнюючий показник ставлення до традицій, сімейних цінностей

Використані джерела:

1. Cлюсар Л. І. Плюралізація форм шлюбу та її вплив на дітородні орієнтації / Л. І. Слюсар // Демографія та соціальна економіка. — 2010. — № 1. — С. 81-89.
2. d’Addio Anna Cristina Trends and Determinants of Fertility Rates in OECD Countries: The Role of Policies / Anna Cristina d’Addio, Marco Mira d’Ercole. ― OECD social, employment and migration working papers, 2005. ― 92 р.