Формування соціально-економічного середовища для народження дитини

Розглянувши численні дослідження, можна визначити, що головним об’єктом впливу соціально-економічних чинників є рішення про народження дитини. Власне вплив може реалізовуватись двома шляхами: тривалий вплив, який виявляється у зміні репродуктивних установок населення, й більш ситуативний вплив – вплив на прийняття рішення про народження дитини в сучасних умовах (уже в контексті наявних репродуктивних намірів).

Згідно з думкою багатьох відомих вчених, основою наявного рівня народжуваності, є саме притаманні даному суспільству й сформовані тривалою його еволюцією репродуктивні установки – подібну тезу можна знайти як в роботах російських науковців, так і в закордонних дослідженнях . Репродуктивна установка теж є залежною від зміни соціальних відносин, проте ця зміна відчувається виключно у тривалих періодах. Наприклад, безсумнівним можна вважати той факт, що основним чинником зменшення потреби в дітях стала докорінна зміна місця жінки у суспільстві. З одного боку це стало результатом глобальної видозміни численних складових життя суспільства, а саме: зменшення впливу релігії на життя населення, зміна економічних відносин, поширення гуманізму та ліберальних ідей, розвиток прав і свобод людини і т.д. З іншого боку – залучення жінок до раніше недоступних для них сфер життя саме по собі спричинило значні зміни у суспільних процесах, однією з яких став перехід від високої до низької народжуваності у розвинутих країнах світу.

В контексті ж репродуктивної установки приймається рішення про народження дитини. На цьому рівні характер впливу чинників може відрізнятись кардинально – та сама жіноча зайнятість на мікрорівні може сприйматись як запорука більш стабільного життя після народження дитини, тобто прискорити прийняття рішення про народження.

Вплив оточуючого середовища на прийняття рішення про народження дитини можна розподілити на декілька категорій, а саме: економічний вплив, вплив з боку суспільства, вплив особистісних чинників, а також вплив держави, як сили регулюючої і здатної цілеспрямовано впливати на інші елементи даної системи.

Економічний вплив – потенційним батькам доводиться вирішувати питання про економічну доцільність народження дитини, витратність на її утримання та виховання, втрати часу та частини доходу та ін. Економічний вплив проявляється як у прямій неспроможності покрити пов’язані з дитиною витрати, так і пов’язується з уявленнями щодо власного матеріального становища і випливаючих з нього можливостей. Вагому роль відіграють очікування в змінах матеріального становища батьків та економічної ситуації в цілому. Як значною мірою результат економічного впливу представляють процес зниження народжуваності в минулому – потреба в дітях й дітородна активність скоротились як результат переходу від аграрної до індустріальної економіки. Наразі у суспільстві одиниці можуть дозволити собі жити за межами товарно-грошових відносин, а тому економічний вплив дуже вагомий.

Вплив соціальних відносин – кожна людина (принаймні абсолютна їх більшість) є частиною суспільства і живе відповідно до норм та стандартів цього суспільства. Якщо взяти приклади радикального релігійного співтовариства (наприклад євреї – хасиди), то серед них буде культивуватись практична реалізація написаних у священних книгах настанов – як от „плодіться й розмножуйтесь”. Людина, яка народилась й тривалий час живе в такому суспільстві, буде вважати народження якомога більшої кількості дітей своїм прямим обов’язком, незважаючи на будь-які зміни економічного становища. З іншого боку, в сучасному емансипованому суспільстві для жінки великою цінністю є здобути освіту та зробити кар’єру, а тому рішення про народження дитини буде прийняте тільки після виконання цих пунктів життя, або не буде прийняте через суперечності сімейної та кар’єрної сфер. Іншими словами, вплив соціальних відносин є різносторонній та багатогранний.

Вплив особистісних чинників – кожна людина є особистістю з власною системою цінностей. Неможливо пояснити, чому для людей, що живуть в одних й тих самих умовах, пріоритетними будуть протилежні напрями організації життя. Для однієї людини буде пріоритетом народження кількох дітей й виховання їх навіть у несприятливих умовах, в той час як у житті інших не знаходиться місця для народження дітей взагалі (у результаті чого й народжуються рухи на зразок „чайлд-фрі”). Крім того, варто згадати, що існує певна чисто природна потреба в дітях, яка ґрунтується на існуванні у людей інстинкту продовження роду. Проте сила впливу цього інстинкту на поведінку людини уже зовсім індивідуальна. Акумуляція впливу інших чинників середовища теж все-таки відбувається в особистісній сфері, й рішення про народження дитини таки приймає Людина, а не ринок чи суспільство.

Вплив держави – звичайно, що прямо держава не може вплинути на прийняття рішення про народження дитини (на щастя силові варіанти стимулювання народжуваності залишились в минулому, принаймні у колі розвинутих країн). Проте держава є силою, що здійснює регулювання як економічної сфери, так і суспільства. Вплив держави реалізовується через політику – цілеспрямовану діяльність, спрямовану на створення, збереження та збагачення найбільш загальних правил людського співіснування [30]. Інструментів впливу як на суспільство, так і на економіку досить багато. Якщо на економічні відносини можна впливати при бажанні досить швидко й прямим чином, то суспільство в цьому сенсі є інертним – вплив виявляється в умовах виключно тривалої цілеспрямованої політики. Вплинути напряму на особистість набагато складніше, але опосередковано це зробити можливо. Якщо (користуючись теорією та термінологією З. Фрейда) частини людської особистості „ід” та „его” не піддадуться зовнішньому впливу, то частина „супер-его” (однією з трьох основних функцій якої є формування ідеалів) здатна сприйняти зовнішню інформацію й змінитись відповідно до неї, а, отже, при продуманому підході людська особистість може змінити своє ставлення як до речей у цілому, так і до народження дитини зокрема.

Узагальнивши інформацію численних досліджень впливу різноманітних чинників на дітородну активність, спробуємо виділити в залежності від середовища окремі, найбільш вагомі з них:

Вплив економічних відносин:

- чинник доходу та економічного середовища (можливість сімейної формації забезпечити народження і виховання дитини матеріально, очікуване економічне становище сім’ї в період народження та виховання дитини);

- трудовий чинник (потреба поєднання трудової діяльності з народженням та вихованням дитини);

Вплив соціальних відносин:

- освітній чинник (потреба поєднання отримання освіти та народження і виховання дитини);

- шлюбний чинник (зміна уявлень щодо місця і ролі сім’ї в сучасному суспільстві впливає на репродуктивні наміри );

- чинник світоглядних норм (історично сформовані уявлення щодо потреби в дітях в тій чи іншій мірі впливають на свідомість сучасної людини). Еволюцію світогляду спробуємо прив’язати до еволюції релігійних уявлень, оскільки відомо, що зміна системи цінностей та поглядів відбувається у безпосередньому взаємозв’язку з еволюцію поглядів на релігію.

Вплив держави: сімейна політика (намагання держави нейтралізувати вплив негативних соціально-економічних чинників на дітородну активність й, в цілому, надати можливу підтримку сім’ям з дітьми).

Дослідження окремих чинників формує базу для розуміння того, на які саме важелі потрібно впливати в кожній окремій країні. Об’єктом удосконалення виступають власне економічні і соціальні відносини, й кожен окремий тип відносин потребує власного підходу до впливу на нього. Вплив на індивідуальність в сучасних умовах можливий єдиним шляхом – з боку орієнтованої на сприяння дітородній активності інформаційної політики, інші же шляхи знаходяться за межею гуманності.

У цілому сукупність чинників, що впливають на прийняття рішення про народження дитини виглядатиме наступним чином:

Помітно, що усі наведені чинники, як і багато не включених в перелік у зв’язку зі своєю менш значною вагомістю, формують сукупний вплив – певне середовище, від якого залежить, чи буде прийняте рішення про народження ще однієї дитини чи ні. Якщо узагальнити інформацію щодо впливу окремих чинників, оцінити сукупний ефект, то отримаємо певну величину, яка буде характеризувати разом усі відмінності, що спостерігаються за чинниками впливу на дітородну активність в окремих країнах. Система умов і факторів, що впливають на прийняття рішення про народження дитини складає соціально-економічне середовище народження для дитини. Як уже говорилось, характер та рівень кожної з наведених категорій впливу є відмінним у різних суспільних групах. Найбільш відчутні та організаційно оформлені відмінності спостерігаються на рівні суверенних територіальних одиниць – держав. Акумуляція впливів створює значні відмінності між середовищами народження дитини окремих країн. Можна вважати, що саме ця відмінність сприяє тому, що перебіг процесів народжуваності у різних країнах проходить по різному. Соціально-економічне середовище виступає як узагальнюючий підсумок впливу значної кількості суспільно-економічних чинників. Рівень і характер впливу багатьох з них практично не можливо визначити. Проте існує певна кількість чинників, наведених вище, вплив яких є основоположним. Вплив же держави полягає у зміні принаймні частини основоположних чинників в напрямку їх оптимізації. Результатом буде загальне покрашення середовища в контексті дітородної активності.