Вплив релігійності на народжуваність

Релігійність в сучасному суспільстві вже не грає тої ролі, яка була у неї 100, чи навіть 50 років тому, але при цьому все ще є суттєвим фактором впливу на суспільно-політичні та соціально-економічні тенденції. Зменшення ролі релігії в житті суспільства, яке мало місце протягом усього ХХ століття, традиційно називають однією з причин переходу від високої народжуваності та багатодітності до помірної та низької народжуваності в Європі.

Сучасні ідеї індивідуалізму, раціонального розрахунку, економічної вигоди й матеріалізму в більшості випадків беруть гору над християнським світобаченням. Нові цінності також витіснили деяку повагу до ролі Бога в створенні нового людського життя. Релігійність населення є тим чинником, що формується протягом десятиліть та століть і його практично неможливо змінювати жодними інструментами соціальної політики в межах гуманності. Використання потенціалу релігійних установ з метою впливу на масову думку також є недоречним. По-перше, тому що більшість релігій пропагують сімейні цінності і без втручання держави, по-друге, тому що посилення ролі релігійних установ у формуванні думок мас може мати неоднозначні й досить непередбачувані наслідки.

В сучасному житті релігійність прийнято пов’язувати з традиціоналістським укладом життя та збереженням сімейних цінностей, однією з яких є народження декількох дітей. З цього випливає, що більш релігійні групи населення (на глобальному рівні – країни та регіони) повинні мати дещо вищий рівень народжуваності. Насправді ситуація дещо інша: якщо брати Європу в цілому, то прямого й помітного зв’язку між рівнем релігійності суспільства окремих країн (рис. 1) й рівнем народжуваності не спостерігається

Рис. 1. Рівень релігійності країн Європи, %

* згідно даних "Eurobarometr 2006"  

Згідно дослідження „Євробарометр” найбільш віруючими є країни із найбільш нижчими показниками народжуваності у Європі: Польща, Румунія, Італія, Ірландія, Португалія, Греція (більше 70% називають себе віруючими). Найменш релігійними виявились Чехія, Швеція та Естонія (менше 30% віруючих). Релігійність в країнах Східної та Південної Європи вища, ніж у країнах Північної та Західної, в рівнях народжуваності ситуація практично протилежна. Причину досить часто шукають у характері самої релігійності – в тому, що релігійні цінності по своїй значимості поступаються місцем іншим соціально-економічним інтересам. У результаті задекларована релігійність все менше відображається у реальному способі життя, у тому числі дітородних орієнтаціях населення. Варто зазначити, що на території України та Росії таки прослідковується позитивний вплив релігійності на народжуваність.

Таблица 1. Релігійність та рівень народжуваності регіонів України

Релігійність, 2006 р. %

Тернопільська                                                                   98,84		Україна	72,5	А.Р.Крим	63,59
Рівненська	96,39	Кіровоградська	71,55	Херсонська	61,04
Івано-Франківська	94,96	Київська	70,97	Луганськ	60,09
Львівска	93,88	Одеська	70,74	Запорізька	60
Чернівецька	90,91	Житомирська	69,29	Донецьк	59,06
Волинська	90,67	Полтавська	68,13	Сумська	58,65
Закарпатська	89,53	Черкаська	67,69	Харківська	57,52
Хмельницька	84,55	Дніпропетровська	67,31	м. Київ	54,74
Вінницька	76,92	Чернігівська	65	Миколаївська	43,2
Сумарний показник народжуваності у   2006 р., дітей
Рівненська	1,694	Тернопільська	1,338	Запорізька	1,196
Волинська	1,642	Київська	1,312	Чернігівська	1,180
Закарпатська	1,627	Вінницька	1,309	Черкаська	1,175
Івано-Франківська	1,452	Херсонська	1,287	Полтавська	1,156
Житомирська	1,408	АР Крим	1,270	м.Київ	1,134
Чернівецька	1,400	Кіровоградська	1,259	Донецька	1,083
Львівська	1,378	Україна	1,254	Сумська	1,075
Хмельницька	1,364	Миколаївська	1,230	Харківська	1,058
Одеська	1,350	Дніпропетровська	1,215	Луганська	1,042

* складено на основі даних Держкомстату України та фонду соціальних та економічних досліджень «Соціс»

Неозброєним оком помітно, що розподіл областей за релігійності приблизно відповідає розподілу за рівнем народжуваності - в західних областях Україні обидва показники істотно вище, ніж в інших регіонах. У східних же областях низькі значення сумарного показника народжуваності супроводжуються низькою релігійністю – найнижчий рівень спостерігається у Харківській, Сумській, Донецькій, Луганській областях та місті Києві. Хоча й тут про пряму залежність говорити не можна, оскільки наочні приклади регіонів, які не підпадають під загальну динаміку – в Миколаївській області найменш низький рівень релігійності поєднується з приблизно рівним середньоукраїнському значенням сумарного показника народжуваності, а найбільш релігійна Тернопільська область на десятій позиції за рівнем народжуваності. Але, якщо говорити про регіональні відмінності, то закономірність в цілому дотримується.

Слід зазначити що ці відмінності існують на тлі наднизької народжуваності в цілому по Україні, що говорить про значну менший вплив релігійності, ніж інших факторів на демографічні процеси.

Якщо розглянути рівень релігійності батьків відповідно до кількості дітей, то отримаємо картину, де багатодітність та релігійність тісно пов’язані (рис. 2.)

Рис. 2. Рівень релігійності батьків відповідно до кількості дітей в Україні, % (квітень 2008)  

* Складено на онові: обстеження «Сім’я і діти», 2008 р.

Протягом багатьох віків історичного розвитку висока релігійність була характерною для українського суспільства. У той же час нормою вважалась багатодітність. У сучасній Україні обидва ці явища перестали бути нормою, але й надалі існує стереотип, що багатодітні сім'ї, як правило, релігійні, і їхня багатодітність — це наслідок реалізації заповіді «плодіться й розмножуйтесь». Загалом це підтверджується – зі зростанням кількості дітей зростає й частка батьків, що вважає себе віруючими, й зменшується частка всіх інших категорій. До категорії віруючих себе відносять 85,8% з числа тих, хто має трьох або більшу кількість дітей. Досить чітко прослідковується залежність, якщо поглянути на структуру народжуваності в регіональному розрізі, – регіони з відносно високою народжуваністю характеризуються також найвищими в країні рівнями релігійності. В західних областях України рівень релігійності та рівень народжуваності суттєво вищі, ніж у решті регіонів. В східних же областях низький рівень народжуваності поєднується з низьким рівнем релігійності. Хоча й тут не можна говорити про строгу залежність, оскільки існують приклади регіонів, що не підпадають під загальну картину, проте в цілому закономірність зберігається.

В цілому релігійність впливає на сприятливість середовища країни для якомога повнішої реалізації репродуктивних настанов – чим вища релігійність суспільства, тим середовище сприятливіше. Але рівень впливу дуже незначний і значно поступається економічним та іншим суспільним чинникам народжуваності.

  Використані джерела:

1. Chesnais J-C. Why French fertility is Preserved From a Collapse? [Електронний ресурс] / Chesnais J-C. ― Population assotiation of germany annual meeting 16-18 March 2005.

2. Special Eurobarometer 225 / Wave 63.1 – TNS Opinion & Social [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: ec.europa.eu/public_opinion /archives/ebs/ebs_225_report_en.pdf

3. Кример Б. А. Влияние религиозности на рождаемость в современной Украине / Б. А. Кример // Женщина. Общество. Образование: матер. междунар. науч.-практ. конф [ в 2 т.] / Женский институт «Энвила». ― Мн.: ЖИ ЭНВИЛА, 2009. ― Т. 1. ― С 343–345.

4. Малева М. Социально-экономические факторы рождаемости в России: эмпирические измерения и вызовы социальной политике / М. Малева, О. Синявская // SPERO. ― 2006. ― № 5. ― С. 70-97.